Дуже багато розмов про вразливість МЮ через зріст Мартінеса. | Кішан|Por qué?

Дуже багато розмов про вразливість МЮ через зріст Мартінеса.

Навіть Томас Франк підтвердив, що вони намагалися це використати. Але проблема перебільшена і відволікає від справжніх проблем МЮ. Якщо ви передивитесь перший тайм проти Брентфорду, то побачите безліч спроб лонгболів в бік зони Мартінеса. Але ви не побачите жодних наслідків від цих епізодах, жодних. Це питання організації підбору, а не дефіциту 10см зросту захисника. І це не цікаво.

Набагато цікавіші проблеми інтерпретації гравцями вимог і ідей Тен Хага. Як приклад побудова в білд-ап. Базова структура ромб з різніми варіаціями в залежності від ситуації. Наприклад, з півзахисту і в Аяксі і в МЮ залишається позаду лише ОП (тут Еріксен). А от крайні у ромбі повинні інтерпретувати простір і в деяких моментах заходити в середину на місце інсайду, який йде вище. Приклад на скрині. Далот в середині позаду пресингуючої лінії знаходить вільний простір.

Але Далот, м'яко кажучи, не геній. І іноді він не може обрати вірне рішення в простих ситуаціях, де він має купу часу та підсказ партнерів. Як на відео. Напевно, в іншому контексті в такій же ситуації Далот повів би себе як класичний латераль і просто дав би Магуайру лінію передачі в ширині, але тут він не просто вирішив зайти в середину, але при цьому ще й просто сховався за спиною Тоні (якщо не помиляюсь). Він просто допоміг пресингу Брентфорда створити рівність у цій зоні. Просто сам себе викинув з епізоду. Це каша в голові і не здатність гравця відокремити принцип від правила.

І таких фейлів безліч. Не тільки у Далота, але його приклад прям супер показовий.